СТАВЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ
ДО ЕПІДЕМІЇ КОВІД-19 ТА ВАКЦИНАЦІЇ
ДО ЕПІДЕМІЇ КОВІД-19 ТА ВАКЦИНАЦІЇ
Побічні ефекти, безпечність, вартість, походження: соціологи з'ясували, що найбільше турбує українців у вакцині від ковід-19, наскільки люди готові робити щеплення, якій вакцині довіряють та звідки отримують інформацію про неї.
Негативне ставлення до вакцинації є поширеним в тій чи іншій мірі в кожній країні світу. Цьому сприяють і випадки погіршення стану здоров'я після щеплення, і свідома фальсифікація даних щодо вакцин, і навіть віра у теорії змов, коли під препаратом, що вводиться як превентивний засіб проти хвороби, підозрюють дещо, що буде в подальшому керувати людиною (чіпи, наркотики тощо). Винахід вакцин прискорив потребу в інформації про готовність людей робити щеплення проти ковід-19 та ключових побоювань у цій сфері.
Дане опитування орієнтоване передусім на висвітлення інформації щодо ставлення населення України до епідемії та засобів боротьби із нею, в тому числі за допомогою масової вакцинації.
Окремо досліджені ключові джерела інформації щодо вакцинації; готовність вакцинуватися від ковід-19; готовність платити за вакцини; довіра до вакцин різних виробників; фактори, які можуть сприяти/заважати бажанню вакцинуватися тощо.
Окремо досліджені ключові джерела інформації щодо вакцинації; готовність вакцинуватися від ковід-19; готовність платити за вакцини; довіра до вакцин різних виробників; фактори, які можуть сприяти/заважати бажанню вакцинуватися тощо.
Опитування в рамках проекту проводили фахівці Харківського інституту соціальних досліджень методом Computer-Assisted Personal Interviews (CAPI). Було проведено 1500 face-to-face інтерв'ю за допомогою випадкової вибірки в 41 населеному пункті різного розміру, що презентували 5 макрорегіонів України (Схід, Захід, Південь, Північ, Центр).
Дослідження проводилося за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Матеріал не обов'язково збігається з позицією Міжнародного Фонду "Відродження".
Дослідження проводилося за підтримки Міжнародного фонду "Відродження". Матеріал не обов'язково збігається з позицією Міжнародного Фонду "Відродження".
Побічні ефекти, безпечність, вартість та походження вакцини від коронавірусу - саме це найбільше турбує українців у питанні щеплення.
Такими є дані національного опитування українців, проведеного Харківським інститутом соціальних досліджень у грудні 2020 року – напередодні великої кампанії з вакцинації від коронавірусу у світі.
Такими є дані національного опитування українців, проведеного Харківським інститутом соціальних досліджень у грудні 2020 року – напередодні великої кампанії з вакцинації від коронавірусу у світі.
Соціологи з'ясували, наскільки готові українці робити щеплення і що є чинниками для них в ухваленні рішень, якій вакцині довіряють та звідки отримують інформацію.
Більшість опитаних (63%) вважає, що вакцинація потрібна всім, бо це виробляє колективний імунітет та несе користь людині і допоможе подолати епідемію коронавірусу (54%), яку 86% українців вважає "реальною загрозою".
Водночас, у грудні 2020 року - напередодні старту вакцинації у світі, робити щеплення від коронавірусу були готові 40% українців. Тих, хто не готовий - більше – 47%, і 13% українців не визначилися.
Більшість опитаних (63%) вважає, що вакцинація потрібна всім, бо це виробляє колективний імунітет та несе користь людині і допоможе подолати епідемію коронавірусу (54%), яку 86% українців вважає "реальною загрозою".
Водночас, у грудні 2020 року - напередодні старту вакцинації у світі, робити щеплення від коронавірусу були готові 40% українців. Тих, хто не готовий - більше – 47%, і 13% українців не визначилися.
Такий рівень готовності українців до щеплення може бути пов'язаний як з побоюванням того, що вакцина буде дорого коштувати – 51% не готові за неї платити, так і з її дією: 50% побоюються можливих побічних ефектів, 43% – небезпечності через швидкість розробки, 22% – недотримання умов зберігання та перевезення. І лише 10% українців лякаються щеплення через конспірологію – вважають, що під вакцинуванням може бути прихована чіпізація населення.
Третина українців загалом не довіряє вакцинації як заходу запобігання хвороб, хоча більшість громадян (86%) впевнені, що вони були вакциновані у дорослому віці або в дитинстві, а 67% вказали на те, що вакцинували дітей.
Третина українців загалом не довіряє вакцинації як заходу запобігання хвороб, хоча більшість громадян (86%) впевнені, що вони були вакциновані у дорослому віці або в дитинстві, а 67% вказали на те, що вакцинували дітей.
“
Значна кількість людей, що мають намір відмовитись від вакцинації, не є ознакою того, що суспільство охопила віра в конспірологію, або повна зневіра в сучасні засоби профілактики. Дослідження показало, що найчастіше відмова спричинена декількома мотивами та побоюваннями, розповсюдженість яких, за умов якісної комунікації з боку держави, можна поступово зменшити. Найбільш важливим чинником відмови є цілком раціональне побоювання побічних ефектів вакцинації, яким охоплений кожний другий респондент. Також, дослідження виявило, що 43% вважають, що вакцина може бути небезпечною, "бо робилась дуже швидко". Іншою причиною для відмови може стати фінансова – 51% українців взагалі не готові сплачувати за вакцинацію, а для 20% зависока ціна вакцинації може стати ключовим фактором відмови від процедури. Дається взнаки й повний провал державної політики в сфері вакцинації в останнє десятиріччя – щеплення перестало бути звичною, рутинною процедурою. Досить значна кількість опитаних - 43% - так чи інакше не довіряють вакцинації взагалі як методу попередження хвороб, а 34% не вірять в те, що саме вакцинація допоможе подолати епідемію ковід-19.
Майже третина громадян вірить у конспірологічні теорії навколо пандемії, що також впливає на ставлення до вакцини. Серед найбільш поширених теорій - три: про те, що епідемія є результатом невдалих біологічних експериментів; що епідемія - це диверсія з боку США або Китаю; що епідемія вигадана для перерозподілу капіталу у світі.
Недовіра до вакцинації частково пов'язана з думкою, що начебто це "вигідно фармацевтичним компаніям, бо вони на цьому заробляють" (27,5%) і з тотальним нерозумінням українців того, як вакцинація потрібна для відновлення національної економіки - з цим впливом погоджуються лише 5% опитаних.
Готовності робити щеплення українцям додають позитивний досвід вакцинування знайомих та родичів (34%); поради лікаря (27%), відсутність широковідомих негативних наслідків (17%) та безкоштовність вакцини (18%).
Готовності робити щеплення українцям додають позитивний досвід вакцинування знайомих та родичів (34%); поради лікаря (27%), відсутність широковідомих негативних наслідків (17%) та безкоштовність вакцини (18%).
Серед факторів, які б зумовили відмову респондентів від щеплення, виділяються негативний досвід (46%) або негативні наслідки вакцинування (27%); застереження лікарів (24%); недостатність інформації (20%) та висока ціна вакцини (20%).
Найбільше українців цікавить те, як саме працює вакцина від ковід-19, оскільки вакцини нові і даних про досвід вакцинування та рекомендацій лікарів немає. Саме така інформація, як показало дослідження, може напряму вплинути на рішення робити щеплення.
Найбільше українців цікавить те, як саме працює вакцина від ковід-19, оскільки вакцини нові і даних про досвід вакцинування та рекомендацій лікарів немає. Саме така інформація, як показало дослідження, може напряму вплинути на рішення робити щеплення.
Затребуваними є дані про можливі побічні ефекти – це цікавить більше половини опитаних (50,5%).
Також люди хотіли б дізнатися про результати застосування вакцини (40%), а також процес вакцинації у різних країнах (30%), механізм дії (28%), виробництва (21%) та сертифікації (21%) вакцини.
Також люди хотіли б дізнатися про результати застосування вакцини (40%), а також процес вакцинації у різних країнах (30%), механізм дії (28%), виробництва (21%) та сертифікації (21%) вакцини.
“
Загальні опитування про наміри вакцинуватися не дозволяли зробити висновок, в яких випадках люди довірятимуть вакцинації. Найпростіше припускати, що причиною відмови є переконання, віра в конспірологію тощо. Тоді як з опитування ми побачили, що є чимала кількість факторів, які можуть вплинути на рішення людини – і це насамперед наукові факти, роз'яснення фахівців. І йдеться не про вакцинацію загалом, а нову інформацію конкретно про вакцини від ковід. Лише тільки інформації про країну-виробника, яка до того швидко політизується, громадянам геть недостатньо. Їх цікавить, чи є побічні ефекти, люди якого віку можуть отримати ту чи іншу вакцину? Чи доїде та безпечно? Оскільки все відбувається тут і зараз, вакцини винайдені в рекордні строки, поширення такої інформації, по суті, стало відповідальністю ЗМІ – з'ясовувати у фахівців, запитувати медиків, тих, хто займається транспортуванням, шукати дані, які цікавлять людей. Сподіваюся, що дослідження допоможе висвітленню вакцинації, заснованому насамперед на науці і фактах.
Найбільше українці довіряють вакцинам, виготовленим у США, Бельгії та Великої Британії.
Це збігається з даним про найбільш відомі сертифіковані наразі вакцини від ковід-19 у світі – Pfizer, Moderna та AstraZeneca, які уже застосовують у Європі, США та інших країнах світу. Можна також відзначити, що 18% опитаних взагалі не довіряють жодним виробникам вакцин, а 7,6% – не знають про вакцини.
Це збігається з даним про найбільш відомі сертифіковані наразі вакцини від ковід-19 у світі – Pfizer, Moderna та AstraZeneca, які уже застосовують у Європі, США та інших країнах світу. Можна також відзначити, що 18% опитаних взагалі не довіряють жодним виробникам вакцин, а 7,6% – не знають про вакцини.
Росії як країні виробнику вакцин довіряють 12% опитаних, що значно менше ніж довіра до західних країн, але майже вдвічі більше ніж до Китаю (6%), або потенційної вакцини, що могла би бути виробленою в Україні (6,8%).
Найчастіше інформацію про вакцинацію та вакцини респонденти отримують з ТБ (58%), новинних сайтів (37%) та соціальних мереж (32%). При цьому, довіряють цій інформації лише половина опитаних.
Найчастіше інформацію про вакцинацію та вакцини респонденти отримують з ТБ (58%), новинних сайтів (37%) та соціальних мереж (32%). При цьому, довіряють цій інформації лише половина опитаних.
© 2021-2022 Лабораторія журналістики суспільного інтересу