top of page

Як світ вшановує пам’ять про воєнні злочини та насильство: онлайн-воркшоп від Лабораторії журналістики суспільного інтересу

Оновлено: 15 годин тому



14 січня 2025 року відбудеться онлайн-воркшоп, присвячений світовим практикам меморіалізації воєнних злочинів та порушень прав людини. Захід проходитиме з 14:00 до 17:00 на платформі Zoom, робоча мова – англійська.


Під час воркшопу обговорюватимуться ключові питання:

  • Як вшановувати пам'ять про трагедії так, щоб це надавало сили суспільству?

  • Як привертати увагу до прав людини, не політизуючи цю тему?

  • Як зберігати пам'ять про злочини в умовах триваючого насильства та структурної нерівності?

  • Яку роль відіграють жертви та їхні родини у створенні меморіалів?

  • Як уникнути помилок у процесі меморіалізації та створювати музеї, які прийме суспільство?

  • Які альтернативні практики існують і яку роль у цьому відіграє мистецтво?


Учасники заходу – практики та правозахисники з різних країн, які працюють над збереженням пам'яті про конфлікти й війни в Україні, Південній Кореї, Південній Африці, Мексиці, Чилі та Аргентині. Воркшоп складатиметься з двох панелей, під час яких розглядатимуть найкращі практики меморіалізації, приклади успішних музеїв, а також виклики та інноваційні підходи у цій сфері.


Панель 1: Чилі – Аргентина – Південна Африка: просування прав людини замість простого нагадування про звірства

Ця панель представить досвід Музею пам'яті та прав людини в Чилі та Йоганнесбурзького центру Голокосту та геноциду в Південній Африці.


Коли ми відвідуємо музеї, присвячені правам людини, ми бачимо, що вирішили показати їхні засновники, але яка логіка стояла за цим вибором? Які рішення вони ухвалювали щодо того, чого уникати, і чому? Ми обговоримо, як створювати меморіали, які будуть сприйняті та підтримані суспільствами, що пережили важкі травми, особливо в країнах, де пам'ять перебуває під загрозою політизації.


Спікери:

Панель 2: Як зберегти пам’ять, коли звірства все ще тривають, і які нові практики з’являються?

Українці розмірковують про створення меморіалів лише через кілька років після повномасштабного вторгнення, у час, коли багато хто вважає, що це ще надто рано, чутливо чи політично. Порушення прав людини у Північній Кореї тривають уже понад 70 років. Як працювати з пам’яттю, коли потерпілі залишаються учасниками процесу? Яка їхня роль у цьому процесі? Як знайти баланс між залученням місцевих громад та експертністю кураторів і професіоналів?

Також розглянемо альтернативні практики меморіалізації, як-от онлайн-музей, присвячений убитим журналістам у Мексиці, або роботу Комісії з питань безвісти зниклих. Яку роль у цьому процесі відіграє мистецтво?


Спікери:

  • Ханна Сонг — виконавча директорка Центру баз даних з прав людини в Північній Кореї (NKDB), який є найбільшим сховищем записів про порушення прав людини у Північній Кореї.

  • Керрі Вігем — доцент університету Бінгемтона зі спеціалізації з запобігання геноциду та масовим звірствам, співдиректор Інституту запобігання геноциду та масовим звірствам (I-GMAP).

  • Карла Кінтана Осуна — колишня Національна комісарка з питань безвісти зниклих осіб у Мексиці, міжнародна експертка для Спеціальної юрисдикції з питань миру (JEP) у Колумбії.

  • Алехандра Ібарра Чаул — виконавча директорка організації "Захисники демократії" (DDLD), некомерційної організації, яка зберігає роботи вбитих журналістів у Мексиці, щоб запобігти насильству проти репортерів через збереження пам’яті та створення наративів для соціальних змін.


Модеруватиме онлайн-воркшоп Наталя Гуменюк — українська журналістка та авторка, яка спеціалізується на висвітленні конфліктів. Засновниця та директорка Лабораторії журналістики суспільного інтересу, що заснувала проєкт The Reckoning Project: Ukraine Testifies для документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних Росією.



Лабораторія журналістики суспільного інтересу запрошує приєднатися до цієї важливої події, щоб разом дослідити найкращі світові практики та переосмислити підходи до збереження пам’яті.

コメント


bottom of page