Пілотне дослідження Лабораторії журналістики суспільного інтересу, програми Арена Лондонської школи економіки, Львівського медіафоруму та Харківського інституту соціальних досліджень, спрямоване на розробку редакційних та інформаційних стратегій під час пандемії COVID-19.

Автори: Ігор Балинський, Наталя Гуменюк, Ангеліна Карякіна, Денис Кобзін, Пітер Померанцев.

Дослідження проводили протягом квітня-травня 2020 року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту «Людяність і взаємодопомога». Матеріал відображає позицію авторів і не обов'язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Мета
Мета дослідження – зрозуміти ставлення громадян України до пандемії COVID-19; вивчити чинники консолідації суспільства у боротьбі з нею; проаналізувати вплив тематичних відеоматеріалів на аудиторію; визначити запит аудиторії; перевірити, чи знімають тривогу і чи викликають довіру матеріали певного типу й тематики.
Гіпотеза
Гіпотезою дослідження стало припущення, що історії про взаємодопомогу та солідарність, які цілком очікувано виникають в умовах безпрецедентної кризи, можуть викликати позитивні емоції, повертати відчуття контролю над ситуацією та бажання діяти проактивно всупереч тривозі, розгубленості та безнадії.
Контент
У межах дослідження аналізували реакцію на спеціально створені командою Лабораторії матеріали – 5 оригінальних відеоісторій про солідарність і волонтерство на засадах «конструктивної журналістики». Відеоісторії опубліковані на платформах Суспільного мовлення.
МЕТОДОЛОГІЯ
Методологію дослідження розробляли експерти програми «Арена» і соціологи Лондонської школи економіки спільно із соціологами Харківського інституту соціальних досліджень.
Харківські соціологи проводили збір первинних даних та їх аналіз. Наприкінці квітня – на початку травня 2020 року провели 30 глибинних напівструктурованих інтерв'ю (face-to-face та дистанційних).

Використання саме якісного соціологічного методу (інтерв'ю) дозволило отримати глибші дані про те, як люди сприймають висвітлення теми COVID-19 у медіа.
Метод дозволив вивчити поточні установки, мотиви, сподівання, патерни поведінки людей в умовах епідемії та протестувати зразки конкретних інформаційних матеріалів на респондентах.

Вивчалася думка представників різних регіонів, статей, вікових груп. Респондентів обирали за територіальною ознакою (по 6 з населених пунктів Сходу, Заходу, Півдня, Півночі України, а також з м. Київ та Київської області), за рівною представленістю чоловіків і жінок, молодого (до 35 років), середнього (36-59 років) та похилого віку (60 років і більше).
Обраний метод та отримані результати дали можливість для поглибленого аналізу різноманіття індивідуальних реакцій.

Водночас результати дослідження не можна сприймати як результати масових опитувань та використовувати для узагальнень і висновків стосовно вікових та регіональних груп в Україні.

Такі люди надихають, просто інакші, і вони показують, що можна робити і потрібно це робити. Позитивні емоції. Я вважаю, що потрібно таке показувати по телевізору, це виховує. Воно залишається в пам'яті і потім проростає. Це вселяє якусь надію, що у нас є такі люди, що не все втрачено, що все може бути добре і буде добре.
респондент дослідження
Опираючись на аналіз реакцій, можемо констатувати, що гіпотеза була правильною. Виходячи з результатів дослідження, ми пропонуємо низку висновків та рекомендацій не лише для ЗМІ, але й для організацій та інституцій, діяльність яких стосується комунікації щодо пандемії COVID-19. Деякі з рекомендацій можуть здаватися очевидним дотриманням стандартів якісної журналістики, однак у цьому випадку вони підтверджені реакцією респондентів.
Рекомендації
Made on
Tilda