Про покази Олексія Пукача
Він стверджує, що Георгій був шпигуном, що треба оприлюднити його розмови з Кравченком, що це була спецоперація, що він рятував Україні від Георгія. Тобто в нього мотив був зрозумілий. Хто йому розповів? На першому етапі, я так розумію з його слів, що це Кравченко. Але хто придумав усю цю операцію? Чи це був Кравченко? Чи це були інші люди? Чи був голова АП Литвин у цій справі задіяний? В який спосіб був задіяний у цій справі Кучма? Все це залишається питанням до слідства. Всі ці люди мали певну роль у вбивстві. Яку конкретно, на це мало б відповісти слідство. Воно, на жаль, не відповіло.
Про роль Леоніда Кучми
Кучма говорив у своєму кабінеті про те, що він хоче позбутися Георгія. Якби він цього не говорив, можливо, Георгій був би сьогодні живим. Тому для мене Кучма винен. Рівень вини — це питання слідства.
Цією справою користалися всі: сили в Україні, могла скористатися Росія. Нерукопотисним зробив себе сам Кучма. Тим, що створив олігархічну систему, підтримував корупцію. Саме за його часу в Україні почався тиск на свободу слова. Олігархія почала зростатися з політичним класом. Досі Україна живе на фундаменті того, що збудував Кучма. Саме тому країна так довго і важко проривається до нормальності. До цивілізації. До стабільної демократії. Саме тому так довго не може збудувати міцні інституції. Все це почалося тоді в 96-99 роках. Я вважаю, що Кучма винен не лише в убивстві Георгія, він винен в сьогоднішній війні на Донбасі, винен у тому, що загинула Небесна сотня на Майдані, винен у всьому цьому. Віін створив цю систему, в якій зараз живе Україна.
Я ніколи не говорила з Кучмою. І ні з ким з його оточення. Ніхто зі мною не контактував. Єдиний раз, коли я подивилася Кучмі в очі після убивства Георгія, це коли я його побачила на похороні Олександра Ємця (на той час народного депутата — ред), він прийшов попрощатися. Олександр був моїм близьким другом. Я стояла поряд з труною. Коли Кучма побачив мене, він подивився, підняв голову, швидко опустив очі і вийшов з кімнати.
Як вбивство Гонгадзе змінило країну
Смерть Георгія не була даремною. Суспільство змінилося. Пробудилося тоді в 2000 році. Воно відчуло, що треба боротися за справедливість. Це були лише перші кроки. Акція «Україна без Кучми» була першим кроком, потім були протести, потім Помаранчева революція. Згодом діти, які прийшли зі своїми батьками, чи на спинах своїх батьків, зробили Революцію Гідності.
Але це пробудження України відбулося тоді, в 2000 році. Те, що сталося тоді, послабило владу Кучми. Він ніколи не зміг змінити Конституцію, що він дуже хотів зробити. Результати зманіпульованого референдуму 1999 року не були впроваджені в життя. Проти нього боровся Георгій, збирав докази фальсифікацій референдуму, і це, як я вважаю, було однією з причин його вбивства. Але Кучма втратив свою силу. Україна зійшла з цієї траекторії диктатури, на якій вона опинилася в 2000 році. Так само народилася велика кількість журналістів. Молодих журналістів, які на прикладі Георгія йшли в журналістику, бо відчували покликання воювати за принципи.